Участь директора ДП НДІБК Геннадія Фаренюка у пресконференції щодо проблем оцінки збитків завданих РФ
31 жовтня директор ДП НДІБК Геннадій Фаренюк взяв участь у пресконференції на тему: «Відновлення: оцінка збитків завданих РФ на кейсах Бучі», що відбулась на мультимедійній платформі Укрінформ.
Організатор заходу: ГО «Міжнародний клуб ділових людей».
Учасники: Юрій Андросюк — керівник ГО «Міжнародний клуб ділових людей», голова ради директорів групи компаній «Захід-Схід», керівник волонтерської спільноти «Save Ukraine»; Геннадій Фаренюк — директор ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», доктор технічних наук, професор.
Під час заходу були презентовані рекомендації для Кабінету Міністрів України щодо покращення методики визначення шкоди зруйнованих будівельних конструкцій та збитків від втрати житлових і громадських будівель, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ. Пропозиції підготовлені на основі дослідження проєктів відновлення в Бучанській громаді в рамках програми ПРООН «Посилення відновлення в Україні на основі фактичних даних» за підтримки Київської школи економіки (KSE).
В рамках програми ПРООН «Посилення відновлення в Україні на основі фактичних даних» та за підтримки Київської школи економіки (KSE ) ГО «Міжнародний клуб ділових людей» в серпні-жовтні 2023 року реалізувало проєкт «Розробка науково-обгрунтованих пропозицій до проектів методик щодо визначення шкоди стосовно зруйнованих будівельних конструкцій та їх збитків від втрати житлових і громадських будівель, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326».
Експертами проєкту стали фахівці ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» та особисто директор інституту доктор технічних наук, професор Геннадій Фаренюк.
В ході проєкту було проведено обстеження технічного стану 6 об’єктів м. Буча, які зазнали ушкоджень в результаті агресії російської федерації. А саме: житлових будинків по вул. Бориса Гмирі, 2; вул. Бориса Гмирі, 8-а; Бориса Гмирі, 9; Бориса Гмирі, 11-а; вул. Бориса Гмирі, 11/6. Також було обстежено технічній стан будівлі закладу дошкільної освіти – дитячий садок «LimPoPo» в прибудові до житлового будинку по вул. Бориса Гмирі, 11-А.
Геннадій Фаренюк на пресконференції навів результати досліджень та існуючих методик оцінки збитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326. За його словами, експерти рекомендують включити до методики витрати на:
• розроблення/коригування проектної документації;
• інженерну підготовку території будівництва, спорудження (перевлаштування) інженерних мереж;
• проведення обстеження об'єкту та паспортизації;
• витрати на випробування міцності матеріалів та фрагментів будівельних конструкцій.
Також він підкреслив, що експерти вважають за доцільне включити до методики непрямі витрати:
• витрати на ресайклінг будівельних відходів, утилізацію та повторне використання буді-вельних відходів, що утворились внаслідок масових руйнувань об’єктів;
• витрати на лабораторні дослідження з визначення технології повторного використання для кожної з груп будівельних відходів;
• витрати на розробку проектів спеціалізованих полігонів будівельного сміття.
Геннадій Фаренюк наголосив також, що утилізація сміття в кошторисі проєктів з відновлення може складати 15-20% вартості проєкту.
В Україні майже 160 тисяч зруйнованих через російську агресію будівель та споруд, приблизно 20 тисяч із них — багатоповерхові. Такі дані під час пресконференції в Укрінформі на тему “Відновлення: оцінка збитків, завданих РФ, на кейсах Бучі” навів Геннадій Фаренюк.
За його словами, визначення матеріальної шкоди, яку завдала російська агресія громадянам України, треба починати з технічних обстежень. І дуже важливо, щоб методики, які застосовуються, давали обґрунтований та зрозумілий експертам результат. При цьому не завжди можна покладатися на методи й інструменти досліджень, до яких вдавалися при обстеженні зруйнованих або пошкоджених будівель у мирний час.
“Фахівці постійно займалися питаннями будівель, пошкоджених унаслідок техногенних аварій чи стихійних лих. Наш Інститут також десятиліттями обстежував пошкоджені будівлі. Але зараз їх кількість зросла в тисячі чи й у десятки тисяч разів. І одна справа, коли йдеться про пошкодження через вибух паливного котла, й зовсім інша — при прямому влучанні ракети. За статистикою, майже 160 тисяч будівель та споруд в Україні пошкоджені через війну. Майже 20 тисяч із них — багатоповерхівки. Це складні інженерні споруди. І потрібен ефективний підхід, який допоможе з’ясувати ступінь їх пошкодження. Найголовніше — об’єктивно визначити: вважати будівлю повністю зруйнованою чи частково пошкодженою, яка підлягає відновленню”, - наголосив Фаренюк.
За час війни фахівці Державного інституту будівельних конструкцій обстежили приблизно 400 багатоповерхових об’єктів. Один із важливих елементів обстеження — визначення, чи можуть люди повертатися до тих частин будинків, які не зазнали прямих пошкоджень, чи безпечно надалі використовувати ці об’єкти. Керівник науково-дослідної установи визнав, що часто експерти не хочуть брати на себе відповідальність і не завжди обґрунтовано ухвалюють рішення про знесення споруд та будівництво на їх місці нових.
“З одного боку, справді набагато краще на місці багатьох об’єктів побудувати щось нове. Але це потребує величезних витрат та гарантує затримки із розв’язанням соціальних проблем мешканців, які змушені будуть роками чекати на спорудження нового житла, тоді як реконструкція частково пошкоджених будівель потребує набагато менше ресурсу і часу”, - зазначив Фаренюк.
Всі ці нюанси, за його словами, мають враховувати при оцінюванні ступеня пошкоджень будівель та визначенні заподіяної їх власникам шкоди і вартості відбудови чи реконструкції.
Професор нагадав, що перший етап оцінювання - це огляд будівлі, під час якого відбувається фіксація руйнувань з обрахуванням відсотка обсягу пошкоджених конструкцій порівняно з площею всієї будівлі. Другий етап — визначення впливу пошкоджень на стійкість та безпеку будівлі у цілому: чи можливе відновлення споруди та якими технічними засобами це можна зробити.
“Оцей другий рівень обстежень є визначальним для того, щоб оцінити заподіяну матеріальну шкоду та розрахувати майбутні економічні витрати. Тому що відновити можна все, але не завжди це доцільно. Визначальною все-таки є економіка”, - переконаний Геннадій Фаренюк.
Запропонована експертною спільнотою діджиталізація системи оцінювання заподіяних Росією збитків у сотні разів пришвидшить судові розгляди про стягнення компенсацій.
Таку думку під час пресконференції в Укрінформі “Відновлення: оцінка збитків, завданих РФ, на кейсах Бучі” висловив керівник ГО “Міжнародний клуб ділових людей”, голова ради директорів групи компаній “Захід-Схід”, керівник волонтерської спільноти Save Ukraine Юрій Андросюк.
Він нагадав, що експерти напрацьовують рекомендації для покращення Методики визначення шкоди стосовно зруйнованих будівельних конструкцій та збитків від втрати житлових і громадських будівель, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ.
“Методика має бути простою у використанні і науково обґрунтованою, вона повинна враховувати особливості кожного з напрямів оцінювання: окремо мають обраховуватися збитки, заподіяні будівлям та спорудам, окремо - екологічні втрати, окремо - моральна шкода”, - наголосив Андросюк.
Важливо, щоб застосовані при цьому підходи були об’єктивними і сприймалися як українською, так і зарубіжною експертною спільнотою, а головне - судовими органами різних юрисдикцій.
Як повідомлялося на персконференції, прямі збитки, завдані інфраструктурі України через повномасштабне російське вторгнення, за оцінками Київської школи економіки (KSE Institute), перевищили $150 млрд, майже $56 млрд із них – втрати житлового фонду.
Переглянути відеозапис пресконференції
Членство в громадських організаціях
